![IMG_20190612_101253[1].jpg](/Files/slider/uk_hr/IMG_20190612_101253[1].jpg)
Методична робота з педагогічними працівниками під час воєнного стану:
ПРОГРАМА MR.LEADER
Програма Mr.Leader призначена для дітей від 2 - 6 (7) років. Програма схвалена МОН України та розвиває в дітях лідерські якості. Займатися за програмою Mr.Leader можна як в дитячих центрах, так і вдома, не маючи педагогічної освіти для правильного виховання дитини.
ПРО МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД ВІД 22 ЧЕРВНЯ 2022 РОКУ
Лист МОН України від 02.04.2022 № 1/3845 " Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні"
Поради для батьків, що наразі:
- перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
- пересуваються в інші міста;
- залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.
Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей. Для них створено окрему сторінку на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН -
Як розпланувати день і чим зайняти дітей під час карантину
Карантин схожий на відпустку чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план
Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.
Те, як наповнювати весь інший час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.
Змушувати дитину не потрібно: лише йти за її інтересами. Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.
На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи.
Планувати всі активності варто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре.
Удома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне.
На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.
Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.
Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.
Слова, якими варто замінити звичні зауваження в сторону дитини. Прийом, який справді працює!
Спробуйте замінити звич-ні зауваження дитині, які використовуєте регулярно, новими словами, і зміниться все - інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини!
Спробуйте - це працює!
Замість роздратованого:"Пішли швидше, скільки тебе чекати!"Скомандувати: "На старт, увага ... руш! Побігли! "
Замість загрозливого:"Їж, інакше не отримаєш десерт"порадувати: "Після того як зникне ця крииихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачненьке".
Замість грубого:"Прибери за собою"вимовити мрійливим голосом:"От якби ти був чарівником і зміг би начарувати порядок на столі ..."
Замість розсердженого: "Не заважай!"Сказати: "Іди, пограйся трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято".
Замість незадоволеного:"Не вередуй, піратська футболка в пранні, одягай ту, яка є"примирити з неприємністю:"Дивись-но, а ось родичка твоєї піратської футболки. Давай її одягнемо!"
Замість риторичного:"Ляжеш ти, нарешті, спати?!"Поцікавитися:"Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?"
Замість злого:"По попі захотів?"Випустити пар:"Цікаво, кому це я зараз вуха відірву і шию намилю?"
Замість безсилого:"Щоб я ніяких "не хочу" не чула!"Несподівано закричати:"Ой, дивися, Капризка прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!"
Замість нудного:"Скільки разів повторювати!"Сказати таємничим шепотом:"Раз-два-три, передаю секретну інформацію... Повторіть, як чутно".
Замість менторського: "Руки помив?"Запропонувати:"Давай поспоримо, що вода з твоїх рук потече чорна?"
Матеріал додано: 10.04.2020
___________________________________________
Батькам про валеологію
Великий педагог В.Сухомлинський писав : «Я не боюся ще й ще раз повторити : турбота про здоров`я — це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності,бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд,розумовий розвиток,міцність знань, віра в свої сили …»
Навчити дитину змалечку берегти своє здоров`я — завдяння батьків і педагогів. Дуже важливо з раннього дитинства сформувати валеологічний світогляд, мотивацію вести здоровий спосіб життя. Необхідно викликати у дітей прагнення зберігати і зміцнювати своє здоров`я, переконати у тому, що здоров`я кожного значною мірою залежить від способу його життя, сформувати поняття про те, що здоров`я – основа щастя людини.
Дошкільники ще з раннього віку оволодівають певним обсягом стихійних знань про здоровя, їх цікавить власний організм, вони намагаються дослідити його на своєму рівні.
Малюки несподівано для себе роблять відкриття, наслідуючи дорослих, догядаючи власне тіло. Щоб дитина знала,що таке здоров`я, що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров`я і здоров`я інших людей, мають ретельно подбати дорослі . Головне – правильно дібрати інформацію для дітей: щоб вона була науково обгрунтованою, доступною для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров`я, спиратися на традиції українського народу щодо збереження та зміцненняздоров`я.
Під час опанування дітьми інформації про основи здоров`я доцільним є застосування таких методів : наочних, словесних, практично-ігрових.
Необхідно практикувати і використання різноманітних форм роботи: розігрування ситуацій на валеологічну тему під час сюжетно-рольових ігор ; заняття, екскурсії, валеохвилинки тощо.
Однак валеологічні знання лише тоді матимуть практичну цінність, коли будуть трансформовані у навички здорового способу життя, а цей процес відбуватиметься лише за умови активного використання дітьми отриманих знань у різних видах діяльності ( ігровій,предметно-практичній – зображувальній, театралізованій, дослідницькій, трудовій і повсякденній; спілкуванні й навчанні). Вся життєдіяльність дитини в дошкільному закладі повинна бути спрямована збереженню і зміцненню здоров’я. Основою є щоденні фізкультурні, музичні та інтегровані заняття, партнерська спільна діяльність вихователя і дитини протягом дня. Метою оздоровчої роботи є створення стійкої мотивації і потреби в збереженні свого власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Формування у дітей елементарних знань про людський організм і дбайливе відношення до свого здоров’я була моїм основним завданням. Для цього треба було дати дітям у доступній для них формі елементарні знання і практично закріпити свої знання. На початку діти засвоїли назви частин тіла тварин і їх призначення через загадки про тварин, розглядання картинок, читання казок. З дітьми грали в настільно-друковані ігри «Збери картинку», «Чий хвіст?», «Чий ніс?» І т.д. При знайомстві з частинами тіла людини намагалася підвести дітей до розуміння того, що люди повинні піклуватися про своє тіло. Кожне заняття практично закріплювалося в повсякденному житті дітей, режимних моментах, наприклад при одяганні на вулицю говорила: «Краще зав’язуйте шапочки, щоб вашим ушкам було тепло». Аналогічно руки, ноги і т. п. Добре допомагають в роботі прислів’я та приказки, діти самі повторюють їх: «Бережи ніс у великий мороз».
Всі заняття, бесіди намагаюся проводити в ігровій формі, діти багато малюють, намагаються відображати всі частини тіла людини, ліпимо тварин і людей.
Особливо добре закріплюються отримані знання коригуючої гімнастики після сну, яку проводимо щодня. Діти робять масаж і самомасаж, де закріплювали назви частин тіла. Наприклад: руки (права, ліва), плече, передпліччя, кисті рук, пальці, голова, брови, ніс, підборіддя, лоб, потилиця і т.д. Робимо вправи на дихання, особливо діти люблять дмути мильні бульбашки.
Дітям дуже подобаються пальчикові ігри. Використовуючи різні пальчикові ігри в роботі, діти легко запам’ятовують назви пальців.
Проводимо масаж стопи і ходьбу босоніж по килимку здоров`я (чередуючи м`яку та тверду поверхні), по масажному килимку і щоденні ванни для ніг. Коригуюча гімнастика і загартовуючі процедури дають низьку захворюваність в нашій групі.
Оздоровчі заняття, бесіди допомогли мені в рішенні безлічі завдань, таких як:
• збереження і зміцнення здоров’я;
• розвиток сенсорних і моторних функцій;
• формування потреби в руховій активності;
• профілактика простудних захворювань;
• придбання навику правильного дихання;
• прищеплення навичок елементарного самомасажу;
• розвиток інтелектуальних функцій (мислення, пам’яті, уяви, сприйняття, орієнтації в просторі);
• отримали елементарні знання про будову свого організму і отримали необхідні навички догляду за своїм тілом.
Одним з обов’язкових умов валеологічного виховання є валеологічна культура сім’ї.
Її збагачення і становлення здійснювала за допомогою наступних форм взаємодії з батьками:
— індивідуальне консультування батьків, ;
— випуск стінгазети «Ростити дітей здоровими»;
— консультації та бесіди з батьками про валеологічних профілактичних умінь та навичок «Здоров`я дитини в садку і в родині»;
— батьківські збори «Ваша безпека в ваших руках».
Процес виховання валеологічної культури забезпечується активністю і самостійністю самої дитини, тому я підтримувала цю активність, створюючи умови для виникнення інтересу до вирішення завдань валеологічної змісту та успішності її рішення. Завдяки цьому, у малят закріпилися початкові навички догляду за власним тілом; стали правильно мити руки, користуватися рушником; проявляють інтерес до ранкової гімнастики та занять з фізкультури; навчились елементарних прийомів загартування, точкового масажу, а саме головне – стали менше хворіти.
Самомасаж
Устаткування: масажні маленькі м’ячі для активізації крапок організму; масажні килимки; малюнки й таблиці по крапковому самомасажу; гімнастичні м’ячі.
Масаж тіла
Ціль: учити дітей навичкам самомасажу; розвивати навички колективної роботи; закріплювати знання частин тіла; вправляти в умінні розігрівати своє тіло.
1. Розігріваючий масаж.
Погладжування. Діти сидять на килимку по-турецкі. На початку заняття розігрівають долоньки, потираючи їх одну об одну, потім м’якими рухами погладжують шию від шийних хребців до гортані (6-8 разів). У перерві між погладжуваннями — повільне повертання голови праворуч, ліворуч далі діти погладжують руки від кисті до плеча. Супроводжують дії словами: «Від кисті до плеча». Потім також по черзі погладжують ноги, супроводжуючи дії словами: «Від стопи до стегна».
Розтирання й поплескування. Розтирання діти починають із шиї, потім руки й ноги, гомілки, стегна. Поплескування діти роблять із рук. Необхідно звернути увагу дітей, що поплескування м’яких тканин рук і ніг повинне бути дотичним. На заключному етапі діти встають на стопи й розігрівають їх, по черзі потираючи об килим.
2. Парний масаж.
Пропонується дітям вибрати собі пару й положення для виконання масажу. Можна використати гімнастичні м’ячі (одна дитина лежить на м’ячі, інший, стоячи, робить йому масаж). Можна вибрати положення лежачи на підлозі (одна дитина лежить, іншої робить масаж, сидячи верхи або поруч на колінах).
Опис масажу:
— розігрівання своїх долоньок;
— погладжування (від плеча до попереку);
— розтирання (поперемінно долоньками, ялинкою);
— погладжування;
— ігровий масаж («Курочка поклювала», «Гусаки поскубли»);
— погладжування;
— ігрова вправа з вокалізацією на видиху (звук «а») «Слон пройшов». М’якою стороною кулачка діти постукують по спині товариша. Від плечей до середини спини й назад до плечей. Лежача дитина вимовляє на видиху «а»;
— погладжування.
Потім діти міняються місцями, і масаж триває з іншими малятами. Оцінка виконання завдання дається по стані шкірного покриву.
Крапковий масаж рук і тіла
Щоденний самомасаж і взаємомасаж (масаж товаришеві) рук і тіла після денного сну.
Матеріал додано: 09.04.2020
___________________________________________
Як сказати "не можна", щоб дитина вас почула
Пам'ятайте, забороняти можна тільки дії дитини,
а не почуття, не емоції!!!
Не можна злитися, не можна плакати або боятися - все це нездійсненні заборони. Дитина, як і будь-який дорослий, має право на почуття. Інша справа як ці почуття проявляти. Краще покажіть, яким прийнятним способом можна висловити свій гнів, роздратування, що зробити зі страхом і т.п.
Уникайте заборон.Величезна кількість «не можна» є шкідливою для повноцінного розвитку дитини. Якщо дуже часто вживати слово «не можна» або «ні», вони швидко втрачають своє значення, як і іграшка, що вже набридла. Якщо дитина маленька, - просто відволікайте її від забороненої діяльності. Поки це зробити дуже легко. Покажіть щось цікаве, запропонуйте щось улюблене і т.д. Намагайтеся запобігти ситуацій, в яких вам доведеться говорити дитині «ні». Для цього приберіть всі колючі, ріжучі предмети, закрийте на ключ сейф з документами, поставте вище скляну вазу, поставте заглушки на розетки ... Щоб навіть спокуси не виникало все це чіпати. Навпаки, створюйте умови, щоб дитина могла задовольняти свій пізнавальний інтерес. Для цього залиште прочиненими дверцята тієї тумбочки, в яку можна залізти, заховайте, але так, щоб дитя могло легко знайти, непрацюючий пульт від телевізора, або телефон. Залиште в полі зору дитини тільки те, що МОЖНА.
Якщо уникнути заборони не вдалося,то замініть слова «ні» і «не можна» іншими фразами. Широко відомий той факт, що частка «не» в мові не сприймається. Тобто «не малюй на шпалерах» чується дитиною, як «малюй на шпалерах». Крім того, як згадувалось вище, це загрожує знеціненням цих слів. Якщо ви хочете, щоб чудо-чадо чуло ваше «ні», вживайте його якомога рідше. Скажіть: «стоп», «зупинися», «краще зроби так», «добре було б зробити ...», «будь обережний - це небезпечно», «виховані люди роблять ...», «по калюжах ходимо тільки в гумових чоботях».
Пояснюйте причину.Якби вам сказали «не можна їсти цей торт», яка була б ваша перша реакція? Ви запитали б «А чому?». Сказавши дитині «Не лізь», ми просто обмежуємо її свободу, не залишаючи їй вибору. Але якщо пояснити: «Це занадто висока гірка, краще підемо на іншу - вона безпечніша», дитина має вибір, і повірте, після ваших пояснень вона прийме правильне рішення. Але стежте за тим, щоб ваше пояснення було зрозумілим дитині. Говоріть просто, на його мові. Якщо дитя ще не може зрозуміти, просто відволічіть або віднесіть його.
Слідкуйте за тим, щоб інтонація була нейтральною.Якщо ви проявите емоції, дитина сприйме їх в свою сторону. Мама злиться або дратується - значить я поганий, вона мене більше не любить; веселиться - значить це просто гра. Чим спокійніше і впевненіше ви скажете слова заборони, тим спокійніше сприйме їх ваша дитина.
Пропонуйте альтернативу.На кожне не можна, після пояснення причин, має бути своє можна. Обов'язково заборонивши щось дитині, запропонуйте їй іншу, альтернативну дію. Не можна малювати по шпалерах, але якщо заклеїти стіну папером - то можна, або на мольберті можна, не можна штовхати кішку, а ось м'ячик можна і т.п. Заборона обмежує свободу, і природно, почувши таке обмеження, хочеться зробити навпаки. Заборонений плід солодкий ... Але якщо відразу після заборони піде альтернатива - дитина сприймає це як можливість вибору.
Будьте послідовні.Якщо вже сказали «ні», значить НІ. І інші члени родини теж повинні знати про це "ні". Якщо мама заборонила, а тато дозволяє - це провокує дитину на маніпуляції, крім того породжує тривогу і дискомфорт, для дитини світ стає неструктурованим, а значить - небезпечним. АЛЕ! Якщо ваша дитина вступила з вами в діалог і, якщо їй вдалося переконати вас, не бійтеся дозволити, адже таким чином ви показуєте, що ви їй довіряєте, а також, що будь-які перешкоди можна подолати, вирішити спокійно. Надалі дитина буде більш впевнена в собі, у своїх силах, буде сміливо вступати в дискусії. Будьте уважні: тільки якщо дитина самостійно змогла з вами саме домовитися, а не продавила вас хниканням або ще чимось.
Дуже важливою є система батьківських ТАБУ.Табу - це і є заборона, але його ніколи і ні за яких обставин, навіть при спробі домовитися, не можна порушувати. Наприклад «Не можна бити маму» або «Не можна відкривати вікно» і т.п. У кожної родини своя система табу, адже те, що нормально сприймається в одній, може бути зовсім неприйнятно в іншій. Пам'ятайте, таких табу повинно бути 2-3, не більше. Якщо буде більше трьох, їх значущість зійде нанівець.
Матеріал додано: 08.04.2020
___________________________________________
Що варто знати про мультфільми перш ніж показувати їх дитині
Чим корисні мультфільми?Мультики насправді можуть бути доситьпотужним чинником для всебічного розвитку дітей.Але не єдиним і не найважливішим. Адже, щоб ми не робили, краще за все дитина засвоює уявлення про світ через відносини з найближчим оточенням - з сім'єю.
Мультики впливають на розвиток всіх сфер психіки.По-перше, через них дитина засвоює способи поведінки, алгоритми досягнення цілей. По-друге, мультфільми надзвичайно розвивають емоційну сферу, вони вчать бути у відносинах - дружити, любити, допомагати, відстоювати своє, ділитись... По-третє, вони дають великий пізнавальний ефект - через них дитина отримує знання про явища та предмети, розвиває мислення, пам'ять, увагу, сприймання та уяву.
Увага! Неправильне поводження з мультиками - шкідливе для психічного здоров'я ваших дітей.
Що ж варто знати батькам, щоб мультики дійсно мали позитивний вплив?
Коли дивитись?ВООЗ рекомендує дітям до 3-х років не показувати мультфільми взагалі. Оскільки у малечі такого віку переважає наочно-дійове мислення, їх розвиток відбувається через предметну діяльність, а точніше через маніпуляції з предметами. Мультики не дозволяють торкнутись до предметів, все відбувається в образах, до чого нервова система дитини ще не дозріла. Найкращий вік, коли перегляд мультфільмів приносить максимальну користь, вважають вік від 5 до 7 років. В цей час діти вже багато чого розуміють, разом з тим досить відкриті для нового досвіду і вірять в чудо.
Скільки дивитись?ВООЗ рекомендує молодшим дошкільникам (3-4 роки) дивитись мультфільми не більше 15 хв. на день. Старшим - не більше 30 хвилин. На скільки я знаю, мало хто дотримується подібних норм, і багато батьків дозволяють дітям дивитись набагато більше. Особисто я вважаю, що окрім мультиків у дитини повинно бути ще безліч корисних занять, і якщо вони мають місце і відбуваються якісно, то не обов'язково дотримуватись встановлених меж.
Про що дивитись?Батькам варто подивитись мультик перед тим, як показувати його дитині. Оскільки в наш час багато мультфільмів мають досить специфічні сюжети, які несуть найрізноманітніші ціннісні орієнтації, що можуть суперечити вихованню, яке дають батьки. Меншими дітками краще сприймаються мультики, де показані прості форми, героями є тварини, які говорять досить простими фразами. Варто зазначити, що від сюжету мультику дитина будь-якого віку бере щось своє. Так, здавалось би мультфільми для старших дошкільників, маленька дитина може переглядати, але як правило вона не зрозуміє основної суті мультику, але зверне увагу на другорядні персонажі, які виконують більш зрозумілі дії.
Як дивитись?Якщо ви показуєте мультфільми дітям до 3-х років, обов'язково дивіться їх разом і допомагайте виразити емоції, які накопичуються протягом перегляду, «називаючи» почуття, описуючи події. Після мультику часто діти пробують програвати окремі елементи сюжету, які стали для них емоційно насиченими. Таким чином вони надають вихідним почуттям, які накопились, що безумовно має терапевтичний ефект. Важливим тут є один момент - дитина повинна сама вибудовувати сюжет і вести гру, батьки мають привносити мінімум свого. Крім того, під час такого процесу можна корегувати різні способи поведінки, які дитина отримала через мультики, особливо якщо вони вам не до вподоби.
Що не можна робити категорично?Годувати і присипати дітей під час перегляду мультфільмів. Дитина повинна їсти тоді, коли організм дає сигнал голоду. Але батьки часто використовують улюблений мультфільм для того, щоб відволікти увагу малечі, адже саме тоді набагато легше «нагодувати». Внаслідок цього їжа може стати не лише природнім засобом насичення організмом поживними речовинами, а способом долати стреси, вгамовувати бурі емоцій та почуттів. Порушується природний баланс.
Засинати дитина повинні в спокійній обстановці, повністю розслабившись. А мультики викликають бурю емоцій та переживань, які до того ж не знаходять свій вихід. Це дуже шкідливо для нервової системи малюка!
Матеріал додано: 06.04.2020
___________________________________________
Коли і як з'являються звуки в мовленні дитини
Маленька дитина не завжди одразу оволодіває правильною вимовою, навіть при нормальному мовленнєвому розвитку.
Багато звуків дитина вимовляє майже без зусиль: [м, н, т, п] і, звичайно, голосні звуки. Найважче даються шиплячі [ж, ш, ч], свистячі [с, з, ц], а також сонорні [р] і [л].
Неправильна вимова в дітей до трьох років є нормою. Але не пізніше п'яти-шести років дитина має оволодіти правильною вимовою всіх звуків рідної мови. Після цього віку будь-які порушення у вимові звуків вважаються дефектом звуковимови.
Наведемо тут дані, які допоможуть батькам слідкувати за своєчасною появою в мовленні дитини різних звуків.
Наприклад, у віці 1-2 роки в мовленні дитини з'являються звуки А, О, Е, П, Б, М; у 2-3 роки - звуки І, И, У, Ф, В, Т, Д, Н, К, Г, Х, Й; у 3-5 років - звуки С, З, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ; у 5-6 років - звуки Л, Р.
Матеріал додано: 03.04.2020
___________________________________________
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ: ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА НАДМІРНА ОПІКА
Створювати умови для розвитку волі в дитини означає заохочувати її активність, самостійність у прийнятті рішень, обранні шляхів для досягнення мети. Надання дітям простору для розвитку вольових якостей характеру припускає певний ризик із боку батьків: звісно, значно спокійніше самому все спланувати, розрахувати, обміркувати, запропонувати дитині готові рішення, а потім контролювати поетапно, як вона з ними впоралася.
Дорослим дуже важливо зрозуміти роль психічної активності в житті дитини: наскільки активно вона прагне розв'язувати ті проблеми, які постають перед нею під час формування навичок, навчання та розвитку. Також важливо пам'ятати про те, що рухова активність і внутрішня психічна активність дитини - це зовсім різні категорії: якщо дитина активна, тоді вона і здатна приймати рішення.
Відомий американський психолог Е. Еріксон виділив стадії розвитку особистості, на кожній з яких формуються певні якості. У кожній особистісній якості, що виявляється в певному віці, закладене глибинне ставлення людини до світу та до самої себе. Це ставлення може бути позитивним, пов'язаним із прогресивним розвитком особистості, і негативним, яке призводить до негативних порушень у розвитку, спричиняє його регрес.
Дитині дошкільного віку доводиться обирати одну із двох полярних категорій - ініціативність або пасивність. Обираючи для себе певну категорію, дитина закріплює певну якість своєї особистості: дошкільник активно пізнає навколишній світ, моделює під час гри взаємини дорослих, швидко й жадібно вчиться всього, набуваючи нових справ і обов'язків. Коли поведінка дитини стає агресивною, ініціатива обмежується, з'являється почуття провини та тривожності; у такий спосіб закладаються нові внутрішні інстанції - совість і моральна відповідальність за свої дії, думки та бажання. Обмеження самостійності дитини, її внутрішньої активності гальмує ініціативу та розвиває її пасивність.
Якщо дитина намагається впоратися із чим-небудь самостійно, дорослому необхідно допомогти їй. Допомога дорослого полягає у відстеженні умов для виконання самостійної дії.
Наприклад, чи дістане дитина до своєї зубної щітки й чи не лежать поблизу небезпечні речі. Чи візьме дитина свою чашку з полиці у шафі так, щоб не розбити при цьому ваші улюблені скляночки? Пам'ятайте, що дитина відмовляється робити те, що супроводжується постійним нагадуваннями: «Будь обережнішою!»
Дитина повинна навчитися думати, а не просто виконувати вказівки. Звісно, не можна повністю розраховувати на те, що ухвалене рішення буде правильним, особливо якщо воно може вплинути на стан здоров'я дитини (припустимо, дитина вирішить, що зуби потрібно чистити раз на тиждень).
За умови правильно організованого життя дитина може прийняти рішення в конкретній ситуації (наприклад, вона може почистити зуби, коли хоче: зараз або після мультфільмів; обрати на вечерю одну із двох приготовлених страв тощо).
Матеріал додано: 02.04.2020
___________________________________________
Батькам про сучасні підходи до розвитку мовлення дітей
•Майстерність батьків саме у тому й полягає, щоб побачити настрій, бажання, стан дитини.
• За неуспішної чи недостатньо успішної діяльності показати малюкові, в чому полягає проблема, як можна подолати труднощі.
• Елементи новизни варто поєднати з набутим досвідом, знайомою інформацією. • Важливим є етап дитячих самостійних чи спільних з дорослим пошуків та знахідок.
• Не варто активно закликати дітей до спільної роботи, гри, а тим паче відвертати їхню увагу від вільної, самостійно обраної діяльності, краще - зацікавити їх.
• Батьки мають задовольнити бажання дитини взяти участь у спільній діяльності, паралельно реалізуючи мовленнєві, пізнавальні, розвивальні педагогічні завдання.
• Цікавим та корисним для дошкільнят є уособлення слова, поняття у руховому, слуховому, художньому, музичному образах.
• Діти не тільки дослухаються до вихователів, а й до батьків, вони висловлюють свою думку, прагнуть довести, переконливо аргументувати, не боячись ані власної помилки, ані критики дорослого.
• Майстерність дорослого у тому й полягає, щоб, спираючись на знання індивідуального розвитку дитини, окремими кроками, репліками наближати її до успішного результату.
• Остерігайтеся акцентувати увагу на недоліках мовлення дитини, щоб це не стало приводом для критики, глузування з боку інших дітей.
• Важливо, щоб батьки брали на себе роль не контролера, а носія інформації.
• Дітям імпонує позиція дослідників, відкривачів.
Матеріал додано: 01.04.2020
__________________________________________
10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей
- Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
- Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
- Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозвіл у батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
- Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
- Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
- Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
- Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
- Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
- Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
- Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
Матеріал додано: 30.03.2020
__________________________________________
Розвиток творчості дитини
- Знайомте дітей з усіма видами мистецтва.
- Відвідуйте з ними театри, концерти, виставки , циркові вистави, музеї тощо.
- Читайте дітям авторські та народні казки, дитячу літературу.
- Заохочуйте дітей до імпровізованої драматизації казок, пісень, віршів.
- Пропонуйте дітям придумувати свої казки й відображати у малюнках, грі, діях.
- Виготовляйте разом з дітьми різні види лялькового театру (настільний, театр-рукавичка, тіньовий, пальчиковий тощо).
- Дозволяйте дітям переглядати дитячі передачі, фільми, мультфільми.
- Організовуйте домашні концерти, на яких діти будуть виконувати не тільки знайомі пісні та таночки, а й придумані.
- Дозволяйте дітям фантазувати, виявляти творчість.
- Розвивайте у своїх дітях творчі здібності шляхом відвідування музичних шкіл, театральних гуртків та студій
Матеріал додано: 27.03.2020
_________________________________________
Музикотерапія
Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. У наш час музика широко використовується в лікуванні нервової системи.
Проти головного болю, емоційного напруження використовуються такі музичні твори:
·Л.ван Бетховен «Фіделіо»;
·В.А. Моцарт « Дон Жуан»;
·Ф. Ліст « Угорська рапсодія №1»;
·Д. Хачатурян. Сюїта «Маскарад»;
·Дж. Гершвін « Американець у Парижі».
Для зняття гіпертонії та напруженості:
·Й.С. Бах «Ре – мінор» для скрипки;
·Й.С. Бах «Кантата № 21»;
·Б. Барток «Соната для фортепіано»;
·А. Брукмер. Месса «Мі – мінор»;
·Б. Барток «Квартет № 5».
Для загального тонусу, поліпшення самопочуття:
·Л.ван Бетховен. Увертюра «Егмонт»;
·П. Чайковський. Шоста симфонія, 3- тя частина;
·Ф. Ліст « Угорська рапсодія №2».
Проти безсоння:
·Ф. Сібеліус «Сумний вальс»;
·П. Чайковський «Баркарола», «Осіння пісня», «Сентиментальний вальс»;
·К.Глюк «Мелодія»;
·Ф. Шуберт «Аве Марія», «Серенада»;
·К. Сен – Санс «Лебідь».
При негативних психічних станах:
·Р. Вагнер « Пісня вечірніх зірок» з опери «Тангайзер»;
·В. Белліні. Увертюра до опери «Норма»;
·К. Дебюссі «Море», «Місячне світло»;
·Ф. Мендельсон – Бартольді «Блискуче капаріччіо».
При депресивних станах:
·Л.ван Бетховен. Симфонічна увертюра «Егмонт»;
·Ж. Бізе. Сюїта з опери «Кармен»;
·К. Дебюссі «Іверія»;
·Й.Гайдн «Створення світу».
При значній психічній та соматичній втомі:
·Й.С. Бах «Кавова кантата»;
·Б. Бріттен « Пітер граймо»;
·М. де Фалья «Ночі в садах Іспанії»;
·Г. Гедель «Музика на воді».
У стані тривожності:
·Ф. Шопен «Прелюдії»;
·І. ШтраусВальси;
·Ф. Шуберт «Весільні пісні»;
·Дж. Верді Мелодійні арії з опер.
Матеріал додано: 26.03.2020
_________________________________________
ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ
1. Створюйте в сім΄ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.
2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою,якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.
4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.
5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.
6. Запобігайте виникненню депресивних станів.
7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.
8. Наповніть свою душу й серце любов΄ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім΄ї, особистого здоров΄я – вашого й ваших дітей.
9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.
10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.
11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.
12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.
13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.
14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.
15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.
16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!
17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.
18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.
19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.
20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.
21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.
22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.
23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів,підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов΄язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.
24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав΄язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.
25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв΄язку з цим.
Матеріал додано: 24.03.2020
_________________________________________
4 Золотих правила, аби вижити під час карантину з дітьми
Пам’ятайте, карантин - не привід для соціальної ізоляції.Адже сучаснітехнології дають змогу спілкуватися на відстані - у скайпі чи інших відеомесенджерах. Обладнайте простір для спілкування з близькими в інтернеті - знайдіть зручне місце дляноутбука,планшета чисмартфона,розташуйтеся так, щоб усі, хто бажає спілкуватися, влізли в кадр. Тепер можете влаштувати онлайн-чаювання з друзями, із якими ви побачитесяофлайнпісля карантину.
Обладнайте місце для пустощів.Діти, які вимушені сидіти в чотирьох стінах, можуть легко звести батьків із розуму. Здебільшого через те, що дітям складно витримати вимушену фізичну пасивність. Емоції, переживання, страхи дітей потребують прямого виходу, через фізичну активність. Відведіть для дітей спеціальне місце, де вони зможуть щодня хоча б трішки побешкетувати-пострибати, поверещати, потупотіти ногами. Бажано, щоб дратівливі родичі, які не витримують галасу й шуму, могли сховатися подалі від цього місця. Організуйте для дітей активні ігри-піжмурки, квач, «Море хвилюється» тощо. Робіть разом ранковузарядку.
Уникайте гіподинамії.На відміну від дітей, дорослі не відчувають потреби у фізичній активності. Однак це означає, що потрібно постійно сидіти на місці. Гіподинамія, тобто малорухливий спосіб життя, спричиняє порушення сну, травлення і гіпоксію мозку та організму загалом. Принаймні пів години на день приділяйте фізичним вправам. Нині в інтернеті можна знайти онлайн-уроки спортивних занять на будь-який смак: від йоги і аеробіки до танців та дзюдо. Не забувайте перед вправами провітрювати приміщення. Якщо діти долучаються до ваших занять-це добре. Адже що більше енергій вони витратять, то легше буде дорослим.
Будьте турботливішими до найближчого оточення,а передусім до себе. Подбайте про своє самопочуття-ніжтеся у ванні, висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити-ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться добрі, оптимістичні фільми. У спокійних і впевнених батьків - спокійні та впевнені діти.
Матеріал додано: 23.03.2020
_________________________________________
Десять кроків, щоб стати кращими батьками
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.
6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У ккожній є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, тщо приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь.
Матеріал додано: 20.03.2020
_______________________________________
Поради батькам: Заохочення самостійності
У віці 3-4 років діти ще потребують допомоги батьків. Однак експерти стверджують, що діти можуть бути більш самостійними, ніж ми думаємо. Є кілька способів заохотити самостійність дитини.
1. Чекайте більшого.
Більшість людей схильні прагнути до того, щоб виправдовувати очікування оточуючих. Ми очікуємо від дітей дошкільного віку, що вони будуть прибирати за собою посуд після їжі і прибирати за собою одяг. І вони це роблять. Підвищуйте свої очікування - і дитина, швидше за все, постарається їм відповідати.
2. Не робіть за дитину те, що вона може зробити самостійно.
Зробити щось за дитину може бути простіше і швидше, але це не допоможе зробити її більш самостійною. Апелюйте до її почуття гордості. Коли їй потрібно зробити щось, наприклад, взутися, запитайте її: «Ти хочеш, щоб я допомогла тобі, чи ти зробиш це самостійно?» Такі слова мають чарівну властивість: діти завжди хочуть робити все самі.
3. Не переробляйте після дитини те, що вона зробила.
Якщо дитина неакуратно застелила ліжко, не поправляйте за нею. Якщо вона сама одягнулась в дитячий садок, але одягнула речі, які не поєднуються між собою, похваліть її за оригінальний стиль в одязі. Без крайньої необхідності не переробляйте те, що зробила дитина. Вона помітить це, і це її демотивує.
4. Дозвольте дитині вирішувати прості проблеми.
Якщо ви бачите, як дитина намагається зібрати конструктор або дістати з полиці книгу, не поспішайте кидатися на допомогу. Якщо дитині в цей момент не загрожує небезпека і якщо ви не поспішаєте, дайте їй час вирішити проблему самостійно. Це буде формувати її характер. У батьків часто виникає спокуса зробити все ідеально, але так вони не дають шансу дитині самій досягти успіху.
5. Призначте дитині домашні обов'язки.
Якщо ви будете давати їй прості завдання, це зміцнить її впевненість у собі і почуття компетентності. Дитина, яка може полити кімнатні квіти або зняти білизну з сушарки, ймовірно, повірить, що впорається і з більш складними завданнями, наприклад, зможе самостійно одягатися або мити посуд. Переконайтеся, що завдання, яке ви даєте дитині, їй під силу. Також давайте дитині дійсно потрібну роботу, а не просто щось, щоб її зайняти. Навіть дошкільнята можуть побачити різницю. Ваша мета - дати дитині відчути себе компетентною і здатною приносити користь.
Співпраця для досягнення успіху
У будь-якому дитячому садку ви можете побачити, як діти спокійно сидять, слухають вихователя і виконують завдання. Як вихователі цього домагаються? Як можна співпрацювати з дітьми 4-річного віку? Скажемо відразу: секретної формули не існує, але вихователі дають певні поради з цього приводу.
6. Похвала - ключ до співпраці
Особливо у випадках, якщо дитина спочатку не має наміру співпрацювати.Хваліть її за прояви доброї поведінки. Діти схильні повторювати поведінку, на яку звертають увагу.
7. Встановіть дитині чіткий розпорядок дня.
Діти добре поводяться в садку, тому що знають, чого від них очікують. По суті, діти день у день проводять по одному і тому ж розпорядку. Тому вони швидко вчаться тому, що повинні робити, і через деякий час вже не потребують нагадування. Зрозуміло, встановлювати такий же розпорядок і вдома не потрібно. Але чим послідовнішим буде розпорядок вдома, тим краще дитина зможе розвиватися.
Визначте послідовність дій і дотримуйтеся її. Наприклад, перед сніданком дитина повинна одягнутися. Коли вона приходить з вулиці, вона повинна помити руки. Ви читаєте їй казку на ніч тільки тоді, коли вона переодягнеться в піжаму і ляже в ліжко. Дотримання таких правил з часом увійде для неї в звичку.
8. Грайтеся з дитиною.
Якщо дитина відмовляється щось робити, постарайтеся перетворити це у гру. Це хороший спосіб, про який батьки часто забувають. Наприклад, якщо дитина перед виходом з дому відмовляється взуватися, ви можете пограти з нею в магазин взуття. Уявіть, що вона покупець, а ви продавець, і запропонуйте їй приміряти пару взуття. Як правило, дітям подобаються подібні ігри, і вони легше роблять те, чого ви від них хочете.
9. Попереджайте дитину про зміни.
Якщо дитина відчуває напади роздратування щоразу, коли ви говорите їй про те, що час вимикати телевізор, закінчувати гру або виходити з дому - можливо, ви попередили її занадто пізно. У дитячому садку дитина більш спокійна, тому що заздалегідь знає розпорядок.
Якщо вам потрібно вийти з дому о 8.30, попередьте дитину о 8.15, що вона може пограти ще 5 хвилин, а потім вона повинна закінчити гру і прибрати свої іграшки. Встановіть таймер, щоб дитина знала, коли її час вийшов.
10. Заохочуйте дитину розумно.
Якщо дитина виконує свої обов'язки тільки для того, щоб отримати винагороду, вона не зрозуміє, що повинна прибирати за собою іграшки тому, що всі члени сім'ї повинні виконувати свої обов'язки. Пропонуйте дитині винагороду за те, що вона вчиться чомусь новому (наприклад, ходити на горщик), але не за повсякденні справи (наприклад, коли вона одягається або чистить зуби).
11. Давайте дитині вибір.
Якщо трирічна дитина відмовляється обідати за загальним столом, ви можете запропонувати їй два варіанти: залишитися за столом і в кінці обіду отримати десерт або встати з-за столу і залишитися без частування. Спочатку дитина може вибрати неправильний варіант, але в підсумку вона змінить своє рішення, тому що побачить, що таке рішення не дозволяє їй отримати бажане. Якщо ви хочете, щоб дитина вчинила певним чином, давайте дитині два варіанти на вибір, один з яких буде менш привабливим для неї.
12. Ніяких «якщо».
Розмовляючи з дитиною, використовуйте фрази, які передбачають співпрацю. Якщо ви говорите: «Якщо ти прибереш за собою іграшки, ми підемо в парк», можливо, вона не захоче їх прибирати. Замість цього скажіть: «Коли ти прибереш іграшки, ми підемо в парк».
13. Дозволяйте дитині грати.
Вихователі кажуть, що у сучасних дітей гірше розвинена уява, ніж 10-20 років тому. Це відбувається тому, що сьогодні діти більшість часу знаходяться під наглядом дорослих і не мають можливості грати в ігри на уяву. Дозволяйте дитині більше гратися самостійно. Від вас не потрібно цілодобово розважати дитину. Нехай їй стане трохи нудно. Але переконайтеся, що у неї є під рукою все необхідне для малювання, ліплення та інших подібних занять.
14. Використовуйте музику.
Музика допоможе зробити повсякденні заняття більш цікавими для дитини. Наприклад, якщо дитина довго одягається, ви можете сказати їй: «Цікаво, чи зможеш ти одягнутися, поки грає пісня?»
15. Заохочуйте командну роботу.
Якщо ваші діти не можуть поділити між собою іграшку, встановіть таймер на 5 хвилин. Скажіть одній дитині, що вона може грати до того часу, коли почує сигнал. Тоді потрібно передати іграшку іншій дитині.
16. Дозволяйте дитині самостійно справлятися з дрібними сварками.
Замість того щоб самим втручатися в сварки дітей, дозвольте їм самим вирішувати їх (зрозуміло, якщо вони не б'ються). Ви не завжди зможете бути поруч, щоб захищати свою дитину.
Матеріал додано: 19.03.2020
_________________________________
У 2019/2020 навчальному році працює Школа передового педагогічного досвіду для вихователів закладів дошкільної освіти "Еколого - валеологічне виховання дітей дошкільного віку"
Дуброва Олена Миколаївна
Педагогічне кредо:
" Вірте в талант і сили кожного вихованця. Людина - неповторна."
( В. Сухомлинський)
Освіта : вища педагогічна
спеціальність: "Дошкільна освіта"
кваліфікація : "Викладач дошкільної педагогіки та психології"(спецаліст)
| Шляхи, засоби та методи патріотичного вихованнядітейдошкільного віку |
| КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ:"Логоритміка - виховання мовленням, рухом, темпом, словом" |
| КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ: "Музичніпальчиковіігриякдієвийзасібгармонійногорозвиткудітей" |
.png)
